Виховна година до дня Соборності України

Тема. Моя рідна Україно, я – твоя мала частина.

Мета: закріпити знання учнів про Україну, соборність країни,її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання, культури спілкування; розвивати українське мовлення, культуру поведінки; виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини України,її символів, традицій, обрядів.

(звучить пісня про Україну «Засміється сонце»)

-Ми живемо в Україні, в країні яка багата своєю історією, надбаннями, краєвидами, мелодійною музикою, милозвучною мовою.

Україна – рідний край, золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю.

 Україна – це  щирий та працьовитий народ.

-Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

-Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море.

(Звучить пісня «Мій рідний край»)

Багата і складна історія нашої держави.

·      Так трапилось, що на протязі багатьох століть  розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

·      На період першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна – Угорщині. Але одним з наслідків першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. Відтоді  розпочалося державне відродження України.

·      У  1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було  проголошено створення Української Народної Республіки (УНР) та обрано першого президента Михайла Грушевського.    

Подібні процеси відбувалися і в Галичині.  Згодом, у жовтні 1918 року, була  проголошена Західно - Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

·     А  вже через рік ,22 січня 1919 р., у Києві відбулось урочисте проголошення злуки  Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку.

Відбувалося це на святково прибраній Софійській площі в Києві. Її заповнили десятки тисяч жителів. 

„...Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна.  Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”.

Перегляд  відероліка  «Соборність України»

Відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.

  Державним Гербом Соборної України став тризуб. Отже, віковічні мрії Українського народу здійснилися. Україна стала єдиною (соборною) державою.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

 Мова – це душа народу. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки в рідній мові.

Пропоную вам 1 конкурс, який  присвячується саме мові.

Учасникам потрібно перекласти фрази з російської мови на українську.

-Я учусь в школе.

-Мы научились читать и считать.

-Ответить хочешь, не кричи.

-На перемене,отдыхай.

-Рисовать цветными карандашами.

-Дни недели.

-Воскресенье.

-Час.

-Минута.

У кожного народу є свої свята та традиції, і український народ не став винятком.

ІІ конкурс « Народні свята».

Свято проводів зими називається – масляна. А як називається свято зустрічі  весни?

1) Новий рік

2) Стрітення

3) Покрова

Знак весняного відродження сонця – уособлення творчих сил природи – це…

1) Тризубець

2) Писанка

3) Герб

На яке свято жінки плетуть вінки та пускають їх на воду?

1) Івана – Купала

2) Різдво

3) Стрітення

Вертеп – це….

1) Пристрій для прядіння

2) Обрядова форма українського театру

3) Назва вітряка

 Народна мудрість- є наставником усіх, хто вчиться і хоче бути освіченою людиною.

Продовжує нашу конкурс « Закінчити прислів’я чи приказку»

Не кажи: «Не вмію!», а кажи … ( навчусь)

Хочеш їсти калачі - ….( не сиди на печі)

Правда і в морі не втоне, і в вогні( не згорить)

Зробив діло – …( гуляй сміло)

З ручаїв – ріки, з книжок …( знання)

Брехуна впізнаєш по очах, а осла ( по вухах)

У страху … ( очі великі)

Не хвались, а …( вчись)

Без охоти, нема … ( роботи)

Розум без книги, як птах…( без крил)

 Прагніть щоб ваша мова була емоційною, образною, багатою. А такою її роблять фразеологізми, прислів’я,приказки, що втілюють досвід всього народу.

«Шкода тієї дитини, яка змалечку не знала казки», - писала С.Русова.

Наступний конкурс «Чи знаєш ти казку? Я вам зачитую уривок з української народної казки , ви повинні вгадати її назву.

-«А мишенят і кликати не треба, вони сиділи за столом…» ( «Колосок»)

- «Мій котику, мій братику! Несе мене лисиця за крутії гори, за бистрі води…» («Котик і півник»)

- «Діду, діду, бичок наш ведмедя привів, іди його вбий! Дід вскочив, віддер ведмедя…» («Солом’яний бичок»)

- «А козенята йому і кажуть. Ні ти не наша мама…» («Вовк і семеро козенят»)

-«Від дідуся втік, від бабусі втік і від тебе втечу…» («Колобок»)

1. Яку нагороду за подвиг обіцяють казкові королі героям? ( пів царства)

2. Як називається літальний апарат, на якому жінка вперше піднялась в небо? ( мітла).

3. Як називається інструмент для шиття, на кінчику якого міститься смертельна небезпека для казкового героя? (голка)

4. В якого казкового героя три голови ? ( Змій Горинич)

5. Яка була зброя у Котигорошка? ( булава)

6. Якою горючею суммішю був вимазаний бичок? ( смолою)

7. Ким доводиться лисичка - вовчику – братику?( сестричкою)

8. Що розбила мишка своїм хвостиком? ( яєчко)

9. Який письменник написав казку «Колобок» (народ)

Соборність та Свобода Української держави - одвічна мрія, яку плекав народ протягом усієї історії боротьби за незалежну Україну. Лише соборна, незалежна і вільна Україна має шанс увійти до спільноти процвітаючих країн як рівноправний партнер .

Підведення підсумків:

1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України. (Тризуб)

2. Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?   (28 січня 1992 p., жовто-блакитний)

 3.  Як називається Гімн України?     ("Ще не вмерла Україна")

 4. Хто є автором слів Гімну України?    (Павло Чубинський)

 5. Назвіть український Національний герб.  (Тризуб)

6. Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці. (Гімн)

7.  Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном.  (Михайло Вербицький)

Вчитель: Діти , давайте всі разом візьмемось за руки, підтримуючи ідеї соборної української держави, та заспіваємо гімн України.(співаємо гімн)

Звучить пісня "Любо,Україна!"

Виховна година "Різдвяні свята"

Різдво – це свято культу родинного життя, і святкувалося воно завжди тільки у колі сім’ї.

На покуті обов’язково ставили сніп жита або пшениці : що зветься Дідух або Коляда.

У нас на Україні слово коляда має аж 3 значення :

1) Коляда – це Різдвяні свята : „Будьте здорові, з Колядою !”

2) Коляда – це пісня, яка співається під час Різдвяних свят. „Пустіть його до хати, він вам буде колядувати, співати!”

В колядках вихваляється народження Христа, а потім і господар і господиня і їх діти.

3) Коляда – це винагорода за величальну пісню : „Он господар іде коляду несе : коробка вівса , а зверху ковбаса.”

З давніх-давен у нас в Україні словом і ділом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

Слова автора  (читаються прозою).

Господар : Дай Боже здоров’я!

Господиня : Помагай Бог! А що ти нам несеш?

Господар : Несу злато. Щоб весь рік ми жили багато.

 Вітаю вас із цим Святим Вечором, щоб ви в щасті і здоров’ї ці свята повели та других дочекались – від ста літ до ста літ, поки нам Пан Бог назначить вік!

Слова автора  (читаються прозою).

Мати : Милі дітки все лишайте, бо вечеря край стола.

             Ти, Оленко, подивися, чи вже зіронька зійшла?

              Сніг пухнастий стелеться,

               Білі всі сніжинки,

               Замела хурделиця за вікном ялинки.

               А свою ялиночку ми прибрали красно.

                Вогники, мов зірочки сяють по ній ясно.

                Мамо! Зіронька злетіла, прямо на ялинку сіла.

Мати  : Та невже ж то!?

              Не кажи.

              А мерщій за стіл біжи!

Батько : Треба все покуштувати,

               Бо ялинка он пильнує,

                Як родина наша святкує.

Мати  : Кутя, борщ, пироги, гриби, голубці, оселедці, калачі, пампушки, узвар,

             Смачного вам, вечеряйте мої любі!

Сіли за стіл . Спочатку 3 рази треба покуштувати кутю, а потім інші страви.

Колядники : Гей! Гей! Гей!

                     Ідуть до вас колядники,

                     Заспівати колядки.

                    Відчиняй, господарю – Коляда!

                    Радуйся, володарю -  Коляда!

                    Принесли ми пиріжки - Коляда!

                    Подарунки коржики - Коляда!

                     Коляд, коляд , колядниця

                    Добра з медом паляниця.

1-й          Чи вдома, вдома, господар дому?

2-й           Вечір добрий, дозвольте колядувати?

3-й           Вечір добрий, давайте пиріг довгий!

4-й           А хоч коротенький, та мачку повненький!

5-й           Та швидше нам виносьте, людей не морозьте.

6-й            Вам – колядочка, а нам – меду бочка!

                  Ви не жартуйте, а нас почастуйте!

(Добрий вечір, тобі, наш, господарю.)

1-й             Я- дівчинка маленька,

                   Спідниченька коротенька.

                   Чобітки червоненькі.

                    Будьте зі святом здорові!

2-й               Я- маленький хлопчик

                     Виліз на стовпчик

                     З мішком походжаю

                     Коляду збираю.

                      Дайте, тітко, ковбасу,

                      А то хату рознесу!

3-й            Коляд, коляд , коляди

                 Я, хазяєчко, один.

                  Винеси мені пиріжок

                  Та поклади у мішок  

                  З руками, з ногами,

                  Щоб бігав за нами.

4-й            Сіємо вам пшеницю

                  Щоб завжди на столі була паляниця!

5-й            Сіємо вам квасолю,

                  Щоб була добра до вас доля!

6-й            Тітко, пустіть козу в хату,

                  У вас дітей багато – нехай побачать.

                  Ой козо, козо небого поскачи трохи, трохи.

                  Скачи козуню по яворині,

                  Дай, боже, здоров’я господині.

                  Скачи, козуню по яворинятах,

                  Дай, боже, здоров’я господарятам.

Коза :       Ой , як тупну я ногою,

                 Та поставлю гострий ріг.

                  Де мій кошик з колядою?

                  Я візьму собі пиріг.

                  Ми бажаємо всій громаді,

                  Щоб нещастя ані трішки

                  Не принесли вороги!

                  Друзі хай несуть горішки

                  І цукерки й пироги,

                  І любові щедру ласку,

                  І з родзинками  калач.

                  А для нас ще й сіна в’язку

                  Нашій кізочці на харч.

                  Сієм, сієм, посіваєм

                  З Новим роком Вас вітаєм!

                  На щастя на здоров’я

                  На той рік !

                  Роди, земле, жито і пшеницю

                  Ще більше ніж торік.

Мати і Батько :  Дякуємо, молодці       ( роздають дарунки)

                            Ходімо вечеряти далі. Добре коли в хаті побувають                  

                             колядники, та ще й такі веселі .   

Дитина :     Хто це, хто у пізній час

                    Ступочить так лунко?

                    Мамо, знову ряженні до нас.

                    Відчиняй швиденько.

Дід Мороз :    Дід Мороз іде до вас!

                        Та ще й з подарунком.

                        Сніг пухнастий стелиться

                        Замело дороги.

                        Йшов я крізь хурделицю

                        Намочив я ноги.

                        Та не вдасться, мої діти,

                        Діда залякати.

                        З Новим Роком! З Новим щастям!

                         Радий вас вітати!

                         Добрий вечір вам, громадо!

                         Насилу добрався.

                         Поспішав до вас я радо,

                         В путі під натомився.

                         Нині свято  в вашім домі

                         І я вас вітаю.

                         Сто років  здоров’я

                         Щиро вам бажаю!

Мати  :           Дякуємо Дідусю!

                        І вас теж щиро вітаємо,

                        І поздоровляємо з Новим Роком!

                        А де ж твої подарунки?

                        Діти їх чекають з нетерпінням.

Чорт :              Привіт, день добрий, гутен так,

                         Вітаю Вас на різний смак !

                         Мене звуть чортом  Антипком,

                         Антихристом, нечистим, дідьком.

                         До Вас примчав я аж із пекла.

                         У Вас – зима, а хата тепла.

                         Хоча мороз за хвіст щіпає

                          І снігу в очі насипає.

                         Тож дивно всім, що я тут гість,

                         Маленькі ріжки, довгий хвіст

                         Я з’їв цукерки й мармелад,

                          Горішки, груші, мандарини.

                          І залишились тільки нові

                          Для діток прутики вербові.

                           І прутики ці знадобляться

                          Отим лінивим, що не вчаться!

Дід Мороз :        Геть, Антипку, бо дарма –

                            Лінюхів  у нас нема.

                            Правда, діти, що нема?               (нема – разом)

Чорт :              Хай ці прутики придбає

                         Хто батькам не допомагає.

Дід Мороз :        Геть, Антипку, бо дарма

                            Неслухняних в нас нема!

                            Правда, діти, що нема?               (нема – разом)

Чорт :                До цих прутиків охочий,

                           Хто від всіх ховає очі?

                           На словах він дуже чемний

                           А насправді – неприємний.

Дід Мороз :         Геть, Антипку, бо дарма –

                             Брехунів  у нас нема.

                             Правда, діти, що нема?               (нема – разом)

Мати  :                Ой лишенько! Що ж мені робити?

                             В такий вечір і чорт у хаті.

Син :                  Ви не бійтеся чортів.

                           Чортик з нами подобрів.

                           Тай не справжній він у нас.

                            Це ж забіг до нас Тарас

                            Він хотів колядувати

                            Та не знав , як до хати попасти.

Чорт :              Сійся, родися жито, пшениця,

                         Всяка пашниця.

                         Щоб родило в землі,

                         Щоб був хліб на столі

                          І на полі і в стодолі.

                          Щоб добра було доволі.

Мати  :             От і добре . Дякуємо тобі, Тарасику!       (пригощає)

Дід Мороз :       Та вже й мені час вирушати у дорогу

                              Загостювався я у Вас.

                              Хай вам друзі,  в Новому Році

                              Будуть скрізь удачі.

                              Щоб ви знали на уроці

                              І письмо й задачі,

                              Щоб з п’ятірками дружили,

                              Вчились працювати,

                              Щоб завжди з вас раділи

                              Ваші мама й тато.

(діти дякують, прощаються з Дідом Морозом)  

Батько :              Ось  настав і мій час подякувати

                            І привітати зі святом.

                            Вітаю вас, милі люди,

                            При своїй родині

                            Нехай добро буде з вами

                            І щастя віднині.

                            Нехай смуток ваш і горе

                            Спливуть за водою.

                            І утопить їх хай море

                            З слізьми і бідою.

                            Щоб кривда в домі вашім

                            І не ночувала,

                            Щоб лиш правда в серці вашім

                            Завжди панувала.

                            Прощавайте, діти.

                            Мир хай  завжди буде з вами,

                             І добро, і квіти!

                                   ДЯКУЄМО !!!  - разом

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ШКОЛЯРА ЯК ПРЕДМЕТНА ТА КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

 Зараз наша країна швидко розвивається. Динамічному суспільству необхідні спеціалісти нових професій, ініціативні, цілеспрямовані, здатні орієнтуватися у світі, який постійно змінюється, спроможними самостійно вирішувати проблеми та спільно діяти у команді, іти на ризик. Прийняття рішень в усіх сферах життя потребує від особистості мати необхідний рівень трудової етики: культури праці, комунікабельності, обов'язковості, особистої відповідальності та інше. Таке виховання школярів є край необхідним для нашої країни.

 Формування соціальної компетентності учнів початкової школи  ґрунтується на вимогах Державного стандарту початкової освіти та на положеннях Концепції загальної середньої освіти.

 Активним засобом розвитку соціалізації учнів є використання інтерактивних технологій навчання.

 Інтерактивні методи навчання дозволяють вирішувати наступні завдання:

·       Активне включення кожного учня в процес засвоєння учбового матеріалу.

·       Підвищення пізнавальної мотивації.

·       Формування навичок успішного спілкування (уміння слухати і чути один одного, будувати діалог, ставити питання на розуміння).

·       Розвиток навичок самостійної учбової діяльності: визначення провідних і проміжних задач, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об'єктивна оцінка.

·       Виховання лідерських якостей.

·       Уміння працювати з командою і в команді.

·       Переймати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність по досягненню результату.

 У своїй діяльності я використовую технологію кооперативної групової роботи, яка поряд із традиційними методами дозволяє вчителю істотно поліпшити якість навчання. Це нова галузь сучасної педагогіки, яка швидко розвивається.

На традиційному уроці вчитель повідомляє учням нову інформацію, діти пасивно слухають і, у випадку якщо їх запитують, відповідають на запитання. Бажані правильні відповіді. Тому учні змагаються один з одним за право висловити очікувану відповідь, визнання вчителя, певний статус у класі, гарні оцінки.

Об'єднані для виконання завдання в групи учні одержують нові можливості для навчання й виховання. Збільшується ймовірність того, що вони висловляться. Спілкуючись одне з одним, діти розвивають уміння слухати, думати й працювати разом. Це стає додатковим мотивом для навчання.

 Переважну роль у роботі надаю такому методу, як робота в невеликих групах (4-8 осіб), коли учні взаємодіють, вирішуючи колективну задачу.   Спільна робота в невеликих групах формує якості соціальної й особистісної компетентності, а також уміння дружити. Чотири важливих елементи роботи в групі є:

ü позитивна взаємозалежність;

ü особиста відповідальність за те, що відбувається в групі;

ü взаємодія віч-на-віч;

ü розвиток навичок роботи в групі.

Для втілення цього методу в життя, я роблю наступне:

ü   об'єдную учнів у невеликі групи, попросивши сісти віч-на-віч:

ü   надаю кожному певну роль (наприклад: читець, секретар, доповідач, хронометрист);

ü   даю спільне завдання;

ü   пропоную кожному поділитися своєю інформацією й матеріалами з іншими чле­нами групи;

ü   надаю учням у групі можливість роз'яснювати одне одному незрозуміле, розробляти проблему, підбивати підсумки обговорення;

ü   даю групі спільну оцінку (винагороду);

ü   для контролю запитую по одному учню з групи і у випадковому порядку;

ü   сприяю рефлексії учнів або аналізу подій, що відбуваються всередині групи в процесі її роботи.

 На своїх уроках з метою стимулювання висловлювань дітей з теми або питання. Використовую  метод  мозкового штурму. Прошу учнів висловлювати ідеї або думки без будь-якої оцінки чи обговорення думок. Ці ідеї фіксую на дошці. Наприклад, на уроках основ здоров’я «Як піклуватись про себе?», на уроках природознавства «Що належить до природи?», на уроках читання «Ознаки осені» та ін. Це спосіб заохочення активності учнів і швидкого генерування ідей. Це прийом може бути використаний для вирішення конкретної проблеми або пошуку відповіді на питання.

 Включити в активну діяльність дітей мені допомагає технологія ситуативного моделювання. Учні намагаються діяти так, як у реальному житті, чи, принаймні, так, як вони хотіли б діяти в реальності. Іноді я розподіляю ролі заздалегідь, а іноді тільки подаю дітям ідею і прошу їх імпровізувати. Наприклад, на уроці громадянської освіти пропоную завдання: покажіть, як поводиться біля дошки невпевнений в собі учень. На уроці основ здоров’я діти розігрують сценку «Ми відвідуємо хворого товариша». У цих видах діяльності діти тренують соціально бажану поведінку.

 Вчу дітей співпрацювати один з одним, використовуючи технологію «карусель». Утворюється два кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце – нерухомо сидячі учні, а зовнішнє – учні через кожних   30 секунд міняються. Таким чином вони обговорюють тему і переконують в своїй правоті співрозмовника. Наприклад, на уроці математики при вивченні таблиць множення і ділення, на уроках читання на етапі первинного сприйняття прочитаного.

Крім інтерактивних методів навчання я використовую у роботі багато цікавих і творчих завдань, що сприяють розвитку соціальної й особистісної компетентності учнів. Наведу приклади:

 Гра “Відгадай потребу”. Учням надаються картинки із зображенням різних потреб (сюжети казок). Учитель читає уривок, діти відгадують потребу.

     Завдання «Розподіл на групи». На уроці природознавства, при вивченні теми «Жива і нежива природа», діти повинні розподілити природні ресурси на групи.

 Гра «Яку фірму можна відкрити?» використовується в позакласний час та на уроках трудового навчання. Дітям пропонується зображення інструментів, а вони визначають сферу їх застосовування.

      Задача від Бджілки-працівниці та Їжачка-банковичка на уроці математики сприяють вмінню правильно орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях, діловитості, підприємливості.

 Ділова гра «Кухарі». Діти об’єднуються в групи за допомогою вправи «Фруктовий салат». Кожна група допомагає білочці зліпити якомога більше горіхових колобків з пластиліну та квасолі.

 Ділову гру «Як заробити гроші» використовую на уроці трудового навчання при роботі з цупким папером. Діти допомагають Ведмедику-бізнесмену зробити стільці для готелю «Аврора» і заробляють стартовий капітал для відкриття своєї фірми.

       Сьогодні в початковій школі, яка, безперечно, є найважливішою ланкою освіти, змінюються пріо­ритети навчання: на перший план виступає її розвивальна функція, культ нестандартної самос­тійної думки, а освітня реформа матиме успіх, якщо кожний учитель почуватиметься реформатором свого власного навчального досвіду. Чудовий перший крок на шляху до змін — вибір навчальних стратегій активного навчання. Бо сучасна школа не повинна давати тільки знання, уміння, навички, а й розвивати учня як гармонійну особистість, здатну застосовувати ці знання, уміння і навички у  сучасному житті, орієнтуватися в океані інформації, відрізняти факти від міфів і рекламних повідомлень, знаходити оригінальні рішення, продукувати свіжі ідеї.